Іслам – це віра в Бога та Його Пророків
Бог (арабською «Алла̲г») – це Творець всесвіту. Він – Всезнаючий та Всемогутній, не має потреби ні в кому та ні в чому, Йому не властиві слабкість чи вади.
Бог створив простір і час, а існування Бога не пов’язане ані з простором, ані з часом. Він абсолютно не подібний до Своїх створінь. Йому не притаманні такі властивості об’єктів (тіл), як розмір, форма, зовнішній вигляд, місце розташування, рух або зміни. А також Бог не схожий на об’єкти, які не відчутні на дотик, як, наприклад, душа або світло, і не є якістю об’єктів – таких, як сила, розум, любов.
Бог не складається з частин і не є частиною чогось. Творець не є частиною всесвіту, а всесвіт не є частиною Бога або Його «еманацією» (проявом). Бог – Єдиний Творець усього сущого, і тому лише Він гідний поклоніння.
Пророки – це обранці Бога. Їхня місія – закликати людей вірити в Одного-Єдиного Бога та поклонятися тільки Йому.
Релігія Єдинобожжя, до якої закликали всі Пророки, на арабській мові називається «Іслам».
Хто такий Ісус?
Заклик до істини – це найпочесніша справа, і вона доручається лише найкращим і найдостойнішим. Тому всі Пророки – найкращі творіння Бога та найкращі серед людей. Одним з таких надзвичайних людей і був Ісус син Марії, арабською – «ʻІ̲са ібн Марьям».
Протягом всієї історії людства було близько 124 000 Пророків. Імена більшості з них нам невідомі. Першим Пророком була перша людина – Адам, а останнім – Мухаммад. В останній Священній Книзі – Кур`а̲ні – згадані імена 25 Пророків, і серед них – Ісус (ʻIса).
Як і всі інші Пророки, Ісус закликав вірити в Одного-Єдиного Бога та виконувати Його повеління. Творець дарував йому дивовижні чудеса та особливу місію, але Ісус не є ані Богом, ані «сином Бога», тому що Богу не властиво розділятися на частини, з’єднуватися з будь-чим або вселятися у будь-що. Сам Ісус ніколи себе так не називав і не закликав інших так себе називати. Навпаки, як і всі інші Пророки, Ісус говорив, що він – лише Посланець Творця цього світу до людей, а поклоніння достойний тільки Бог.
Народження Ісуса
Зазвичай людину називають по-батькові, тобто додають до її імені ім’я батька. Проте Пророка Ісуса називають ʻIса ібн Марьям, тобто Ісус син Марії, додаючи ім’я його матері – святої Марії. Це тому, що у Пророка Ісуса не було батька. Він народився дивовижним чином: Волею Всемогутнього Бога свята Марія завагітніла, бувши незайманою.
Воістину, Бог Всемогутній: Він створив першу людину А̲дама з землі та води, тобто без батька та матері, а його дружину Єву (Х̲авву) – з ребра А̲дама, тобто теж без батька та матері. І Богу легко створити людину без батька.
Мати Ісуса Марія – найкраща жінка в історії людства. Вона належала до народу «бану Ісра̲`і̲ль»[1], а її родовід сягає Пророка Давида (араб. Дау̱̱уд). Марія рано втратила батьків[2], і її вихованням займався Пророк Захарія (араб. Закарійя). Марія зростала в мечеті, багато поклонялася Богу та виросла богобоязливою та цнотливою.
Звістку про те, що в неї народиться дитина, Марії приніс архангел Гавриїл (араб. Джібріль), з’явившись перед нею в людській подобі[3]. Він сказав їй, що в неї народиться син – чистий і почесний, який буде Божим Посланником і знаменням для людей. Марія з подивом запитала: «Як таке може статися, адже мене не торкався жоден чоловік – я незаміжня і я не блудниця?!» На це ангел відповів, що Бог Всемогутній – Йому не важко створити людину без батька, і це вже визначено. Він приніс почесну душу Ісуса та вдихнув її в тіло Марії, і після цього Марія завагітніла.
Коли вагітність Марії стала помітною, вона пішла від свого народу, боячись осуду, адже вона була незаміжньою. Вона народила Ісуса неподалік від міста Віфлеєм (араб. Бейт-Ляхм).
Ісус народився через 12 століть після смерті Пророка Мойсея, в епоху правління царя Ірода. Коли він народився, Іроду повідомили, що в місті Віфлеєм з’явився хлопчик, влада якого стане більшою за його владу. Тоді Ірод наказав убити у Віфлеємі всіх немовлят. Рятуючи свого сина від загибелі, Марія з Ісусом вирушила до Єгипту, де і залишалася до смерті жорстокого тирана. На цей час Ісусу виповнилося 12 років. Марія з сином повернулися на батьківщину, до Палестини, в місто Назарет (араб. На́сира).
Місія Ісуса
Перше Одкровення Пророк Ісус отримав у 30 років. Закликаючи до Ісламу, він багато мандрував, і всюди його супроводжували натовпи людей. Пророку Ісусу було даровано безліч чудес – з Волі Творця він зцілював прокажених, робив зрячими сліпих від народження та навіть воскрешав мертвих.
Ісус говорив: «Увіруте в Єдиного Бога та поклоняйтеся тільки Йому. І увіруте, що воістину, я – Посланник Бога».
А також він говорив, що після нього буде ще один Пророк, ім’я якого буде Ахмад[4].
Пророку Ісусу була ниспослана Священна Книга Інджіль арамейською мовою. А також він отримав новий закон (шарі‘ат).
Вознесіння Ісуса
Невіруючі бачили, як люди йдуть за Пророком Ісусом і злякалися за свою владу. Вони задумали вбити його, але з Божої Волі їхній задум не вдався. Ісус зібрав 12 своїх найближчих сподвижників і сказав їм, що його хочуть вбити. Тоді наймолодший і найулюбленіший учень Ісуса зголосився бути вбитим замість нього. Після цього Пророк Ісус Волею Всемогутнього Бога був вознесений на Небеса через невелике віконце під стелею. І коли невіруючі увійшли, щоб схопити Ісуса, його учень, з Волі Всевишнього, став схожим на нього – невіруючі схопили цього учня, прийнявши за Ісуса. Учень Ісуса був страчений, а Пророк Ісус досі живий і знаходиться на Другому Небі. Ісус був вознесений у віці 33 років.
Послідовники Ісуса
Послідовники Пророка Ісуса – це мусульмани-ісаїти. Вони вірили в Одного-Єдиного Бога і в те, що Ісус – Його Пророк. Вони дотримувалися шаріату, ниспосланого Пророку Ісусу – робили омовіння, виконували Намаз, тримали Піст.
Вчення Пророка Ісуса зберігалося без змін ще 200 років після його вознесіння на Небеса. А потім деякі стали поклонятися самому Ісусу: одні оголосили його «Богом», а інші сказали, що він «син Бога». Поступово віруючих ставало все менше, а тих, що відхилилися від Віри, все більше. Справжні послідовники Ісуса зазнавали утисків і, щоб зберегти свою віру, вони йшли в безлюдні місця і там поклонялися Богу так, як вчив Пророк Ісус. Згодом з них не залишилося нікого – останній мусульманин-ісаїт помер за 5 років до того, як Пророк Мух̲аммад отримав Одкровення.
Повернення Ісуса на землю
Однією з ознак наближення Кінця Світу буде друге пришестя Ісуса – повернення Пророка Ісуса з Небес на землю. Він прийде та підтвердить, що Мух̲аммад був останнім Пророком і Посланником, і закликатиме людей слідувати його шаріату.
Перед приходом Пророка Ісуса на землі з’явиться святий на ім’я Мухаммад ібн ʻАбдулла̲г (Аль-Магдій), який очолить мусульман. А потім в призначений час з Другого Неба спуститься Пророк Ісус, спираючись на крила двох ангелів. Це станеться в східній частині Дамаска, біля «білого мінарету»[5].
А також перед поверненням Пророка Ісуса на землі серед людей з’явиться Даджаль[6] – потворний брехун, що буде називати себе «богом» і змушуватиме людей поклонятися йому. Тих, хто не визнає його богом, він буде вбивати. Для мусульман настануть важкі часи. Але Пророк Ісус покладе край гніту Даджаля – він переможе його та його прибічників. А також він врятує мусульман від навали народів гог і магог, які заповнять землю та будуть знищувати все на своєму шляху. Після цього на землі настане мир, благополуччя та справедливість. Всі люди будуть вірити в Одного-Єдиного Бога та поклонятися тільки Йому.
Смерть Пророка Ісуса
Пророк Ісус проживе на землі 40 років. Коли він помре, мусульмани виконають для нього Поховальний Намаз і поховають його в Медині, поруч з Пророком Мухаммадом. І зараз поряд з могилою пророка Мухаммада є місце для могили Пророка Ісуса.
Через деякий час після смерті Пророка Ісуса на землі не залишиться жодного віруючого, і незабаром настане Кінець Світу.
Всі Пророки – найкращі та найпочесніші створіння Бога. Але є п’ять Пророків, які кращі та почесніші за інших – це Пророки Мухаммад, Авраам (Ібра̲гі̲м), Мойсей (Муса), Ісус (‘І̲са), Ной (Нух̲).
Пророк Мухаммад народився через 6 століть після Пророка Ісуса, і між ними не було інших Пророків. Пророк Мухаммад передав своїм послідовникам знання про Пророка Ісуса, які він отримав через Одкровення, і заповідав мусульманам любити цього великого Божого Посланника та його мати – пресвяту діву Марію.
[1] «Бану Ісра̲`і̲ль» означає «нащадки Ісра̲`і̲ля». Ісра̲`і̲ль – це інше ім’я Пророка Якова (араб. Я‘куб)
[2] Батька Марії звали ‘Імран. Це був благочестивий теолог, і він помер ще до її народження. Мати Марії звали Ханна, і вона була праведною жінкою. Ханна померла невдовзі після народження Марії.
[3] ангел може приймати вигляд чоловіка, але без статевих органів
[4] Ахмад – інше ім’я Пророка Мухаммада
[5] словом «мінарет» в арабській мові називають не лише мінарети мечетей, але й вишки, маяки, тощо. В той час, коли Пророк Мух̲аммад говорив про це, такої споруди ще не було, а зараз вона вже існує.
[6] деякі називають його «Антихрист» або «Лжемесія»
